Треба було чимось міряти ....
У процесі ремонту токарного верстата виникла необхідність в перевірці перпендикулярності переміщення поперечних салазок до осі обертання шпинделя. Я згадав, що є така приспособа, яка в народі зветься "вертоліт". Спроби купити її ні до чого не привели, а тому було прийнято рішення виготовити самому.
Тут я постарався докладно описати процес виготовлення з ілюстраціями і поясненнями.
Вибір лінійки.
У мене в господарстві була лінійка ЛЧ. Слід сказати, що в оригіналі використовується лінійка з круглою поверхнею. Значить можна використовувати циліндричну оправку, якщо така є під рукою. Довжина лінійки повинна дозволяти їй провернутися на 180 градусів над станиною. В принципі, один з кінців може бути довшим а інший коротше. На мій погляд, найбільш підходящою, є лінійка типу ШП або ШД. Якщо Ви все-таки вирішили взяти ЛЧ, то врахуйте один момент. При юстуванні лінійки потрібно використовувати одну і ту-ж площину. Якщо ви вирішили рухатися по нижній площині, то при перевороті лінійки на 180 градусів це вже буде верхня площина. Це важливо, оскільки дотримати абсолютну перпендикулярність до осі конуса при виготовленні не вдасться. У разі використання ШП або ШД цього немає. Якщо корпус прикручений до конусу не надто криво, то девіація показань індикатора при малому куті повороту лінійки (штир переміщується від низу до верху вимірювальної площині) буде частинка поділки і цим можна буде знехтувати. Лінійки з круглою поверхньою вільні від цього недоліку, але вимірювання і юстурування слід проводити за найбільшим значенням індикатора, похитуючи (повертаючи) пристосування. Це схоже на вимірювання нутроміром, принцип той-же.
Лінійка.
Конус.
Майбутній корпус.
Декілька слів про конус.
Конус морзе КМ4 був обраний з міркувань сумісності зі шпинделем. Я взяв звичайний токарний центр (бракований, з биттям близько 0,1мм) переточив на фрезерному верстаті і нарізав різьбу плашкою. Насправді гострої необхідності так робити не було. Цілком можна використовувати готові оправлення для насадних фрез або що-небудь подібне. Навіть, цілком підійде звичайний циліндр, якщо у Вас в господарстві є цанговий патрон. Варіантів тут багато і простір для творчості величезний.
Корпус.
Корпус виконаний з трьох частин, з'єднаних між собою гвинтами М8. Вимоги до корпусу - достатня жорсткість. Форма - довільна.
Розмітка корпусу.
Надаємо форму.
Примірка.
Свердлимо, нарізаємо, прикручуємо.
Збираємо корпус.
Гвинти шарнірного кріплення лінійки.
Кріплення лінійки.
Лінійка - штука загартована, навіть дуже. Свердлити наскрізний отвір не дуже приємно. З іншого боку, кріплення лінійки має передбачати можливість її повороту для точного позиціонування перпендикулярно осі обертання шпинделя. На мій погляд, найбільш оптимальний варіант - це засвердлити два центрових отвори твердосплавним центровим свердлом і закріпити на двох гвинтах з конічним хвостовиком. Гвинти від мимовільного відкручування контряться гайкою.
Свердлимо лінійку.
Контрольне збирання.
Регулювальні гвинти.
І останній етап - виготовлення регулювальних гвинтів. Тут одна особливість. Крок різьби повинен бути мінімальним. Це необхідно для забезпечення комфортного регулювання лінійки. Чим дрібніше крок, тим легше виставити лінійку перпендикулярно осі шпинделя.
Формуємо сферичні кінці.
Нарізаємо різьбу.
Встановлюємо ручки на фіксатор різьби.
У висновку, хочу сказати, що пристосування вийшло відмінним. Досить жорстким, зручним у використанні і легким в налагодженні. Дозволяє швидко перевірити напрямок ходу поперечних салазок. А оскільки отвори в лінійці виконані в неробочих зонах, то в разі потреби лінійку можна зняти з пристосування і використовувати за прямим призначенням.
На цьому все. Задавайте питання.
